Щозими в один і той самий ранок травмпункти українських міст переповнюються людьми із забоями, вивихами та переломами. Причина проста: за ніч тротуари вкрилися тонкою прозорою кіркою льоду, якої майже не видно, і перший крок за поріг закінчився падінням. Ожеледиця — підступне явище, бо вона не виглядає небезпечною, на відміну від заметілі чи грози. Розберемося, як вона з’являється, чим відрізняється від ожеледі і як зберегти рівновагу на слизькій дорозі.
Ожеледиця та ожеледь — у чому різниця
У побуті ці слова часто плутають, але метеорологи розрізняють їх чітко. Ожеледь — це шар льоду, який наростає на деревах, дротах, стовпах і поверхнях унаслідок замерзання переохолодженого дощу або мряки. Саме ожеледь ламає гілки й обриває лінії електропередач. Ожеледиця ж — це лід на поверхні землі, тротуарах і дорогах. Вона може утворитися як після переохолодженого дощу, так і тоді, коли розтала вдень вода замерзає вночі або сніг утрамбовується до стану льоду.
Для синоптиків ожеледиця — явище, що фіксується окремо, бо воно безпосередньо впливає на безпеку руху. Її часто позначають у попередженнях словосполученням «на дорогах ожеледиця», і саме цей рядок варто шукати у прогнозі перед виходом з дому.
Як утворюється крижана кірка
Існує кілька сценаріїв, і кожен з них типовий для української зими:
- Переохолоджений дощ. Тепле повітря на висоті приносить дощ, а біля землі температура нижча за нуль. Краплі замерзають миттєво при дотику до будь-якої поверхні, утворюючи гладку й надзвичайно слизьку плівку.
- Нічне замерзання талої води. Удень при плюсовій температурі сніг тане, а вночі мороз перетворює калюжі на каток. Такий «добовий цикл» характерний для відлиг у січні–лютому.
- Утрамбований сніг. На тротуарах, де ходить багато людей, сніг спресовується в щільний і слизький шар, який при невеликому потеплінні стає ще небезпечнішим.
- Туман і мряка при морозі. Дрібні краплі осідають на холодний асфальт і замерзають, утворюючи майже невидимий «чорний лід».
- Різке похолодання після дощу. Осінній дощ, після якого вночі надходить арктичне повітря, перетворює мокрі дороги на лід за кілька годин.
Коли ожеледиця найімовірніша
Найнебезпечніший період — не середина зими з стабільними морозами, а перехідні місяці: листопад, грудень і лютий–березень, коли температура коливається навколо нуля. Саме в діапазоні від мінус трьох до плюс одного градуса лід утворюється найактивніше, а на його поверхні з’являється тонка водяна плівка, яка робить його ще слизькішим. Найчастіше ожеледиця формується вночі й уранці, а до обіду, якщо сонце прогріває асфальт, вона може зникнути.
У містах лід найдовше тримається на затінених ділянках — у дворах між багатоповерхівками, на північних схилах, під мостами, на зупинках громадського транспорту. Небезпечні також сходи в підземні переходи, мармурові й плиткові покриття біля магазинів, пішохідні мости. Прогноз температури на ніч і попередження про ожеледицю для свого міста можна переглянути дивіться тут, і робити це варто щовечора протягом усієї зими.
Є й простий домашній спосіб перевірити ситуацію, не виходячи з дому: подивіться на поручні балкона, підвіконня ззовні або припарковані автомобілі. Якщо вони блищать мокрим блиском при мінусовій температурі, значить, тротуари теж укриті льодом. Інша підказка — люди за вікном, які йдуть дрібними обережними кроками.
Як ходити, щоб не впасти
Техніка руху на льоду нагадує ходу пінгвіна: невеликі кроки, ступня ставиться на всю поверхню, коліна трохи зігнуті, корпус ледь нахилений уперед, центр ваги над опорною ногою. Руки краще тримати вільними, а не в кишенях, щоб у разі падіння встигнути згрупуватися. Якщо падіння вже неминуче, намагайтеся впасти на бік, притиснувши лікті до тулуба, і не виставляти пряму руку вперед — так найчастіше ламають зап’ястя.
Чимало залежить від взуття. Підошва має бути м’якою, з глибоким протектором, а не гладкою пластиковою. На особливо слизькі дні існують знімні льодоступи з металевими шипами, що надягаються на будь-які черевики. Старий народний спосіб — наклеїти на підошву смужки лейкопластиру або натерти її наждачним папером — теж трохи допомагає. Людям старшого віку варто брати з собою палицю з гострим наконечником і не поспішати.
Водіям і господарям
Для автомобіліста перший морозний ранок після відлиги — привід виїхати раніше й рухатися вдвічі повільніше. Гальмуйте плавно, збільшуйте дистанцію, уникайте різких маневрів, а на мостах і естакадах будьте особливо уважні, бо вони замерзають першими. Зимові шини — не розкіш, а необхідність для будь-якого регіону країни.
Власникам будинків і магазинів варто посипати тротуар перед входом піском або дрібним щебенем, а сіль використовувати помірно, щоб не псувати взуття перехожим і зелені насадження. Щоб оцінити, як часто у вашому місті взимку трапляються дні з температурою біля нуля і опадами, зазирніть в архів спостережень метеостанцій дивіться — за даними минулих років легко зрозуміти, коли запасатися піском і льодоступами.
Підсумок
Ожеледиця — явище непомітне, але щороку воно травмує тисячі людей. Знання простих закономірностей — лід утворюється при температурі біля нуля, вночі та в затінених місцях, після дощу чи відлиги — дозволяє передбачити небезпечний ранок. Правильне взуття, обережна «пінгвіняча» хода, зимові шини й уважність до прогнозу роблять зимові вулиці набагато безпечнішими.
